І, знаєш, якось млосно на душі.
Тумани запаковую в конверти.
Ще вчора всі тобі вірші…
Сьогодні ладна вбити все і стерти...
Ті спогади, руйнації мене.
Іржавим скальпелем по шкірі.
До гематомних ран пульсацією рве
Ота вчорашня, та бездумна ейфорія.
Нейлоновою ниткою, ще тримаюся
За цінності та частки марення.
Дякую тобі за те, що я навчаюся.
Сприймати світ й відбитки реальності.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415593
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2013
автор: Даша Зайко