Я - Любов*

Я  –  не  чудо-земля,
               що  плодами  своїми  гордиться,
Я  –  не  небо,  що  так
               променисто  на  землю  цідѝтся,
Я  –  не  плоть,  
               де  безумно  витійствує  кров.
Я  –  Любов!


Я  –  не  прана,  щоб  пить                                        
               її  свіжість,  та  не  напиться!  
Я  –  не  бистрий  потік,
               що  приречений  в  тлі  розчиниться.
Я  –  не  ум,
               що  прохірствам  влаштовує  схов.
Я  –  Любов!


Я  –  не  серце,  котрѐ
               так  жадає  любові    й  страждання,
Я  –  не  голос,  що  тоне
               у  вирі  моління  й  стогнання.
Я  є  те,  що
               в  нетлінні  рождається  знов.
Я  –  Любов!  

04.04.2013
_________
*Переклад  російського  твору,  опублікованого  раніше:
(Олекса  Удайко.  Долі  клич.  К.,  ЗАТ  "ВІПОЛ",  2005,  120  с)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415432
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.04.2013
автор: Олекса Удайко