Закрутилося колесо вперше...
Вперше жертву по стежці розтерши,
починаючи хресну
колію до прогресу,
покотилося колесо вперше.
У зіницях відбилось багаття
першоіскрою вогнепричастя.
Інквізиція через
непокаяну єресь
погасила в зіницях багаття.
Вже не порох китайський, а "бебі"
просвистало в японському небі.
Мить - і в білу хмарину
розчинилась людина
під грибочком невинного "бебі".
Не чекаєм в природи на милість...
Нам не дюйми потрібні, а милі.
Після нас - хоч потопом
радіоізотопу
відплатити природі за милість.
Ця Земля, що між зорями мріє
потеплінням глобальним хворіє.
В цьому світі єдина
синьоока перлина
про світи недосягнуті мріє.
Десь дитину вже названо Ноєм.
Все живе полічили по двоє...
Пунктуальна незграбність -
наступати на граблі,
і прогрес знов завершиться Ноєм!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415282
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2013
автор: Славомир