Зовсім друга

Я  б  була  зовсім  друга
Якби  не  гралася  з  людьми.
Якби  була  у  мене  туга
За  вечорами  у  пітьмі.
Якби  кохання  все  ж  жило
У  цьому  серці  кам'яному.
То  все  ж  було  все  по-іному,
Коли  б  не  гралася  з  людьми.
Я  б  більше  правди  говорила
Якби  була  у  мене  сила
Хоч  щось  змінити  у  собі.
Та  все  у  тій  же  у  пітьмі
Свою  я  душу  загубила
І  втратилась  у  мене  сила
Для  тебе…  у  цьому  житті.
Ти  будеш  горем  убиватись,
Ломитись,  битися,  кричати!
Просити  помочі  у  мене…
Казати,що  кохати  треба!
Та  я  уже  та  безнадійна,
Що  закохалася  у  тебе  сильно
У  том  минулому  житті,
Що  загубилось  у  пітьмі…
Мабуть,  зробила  б  я  над  силу
Те,  що  просиш  ти  так  сильно
Та  все  ж  нутро  моє  таке,
Воно  крихке,  ламке,  страшне!
Воно  ще  хоче  твого  болю,
Бо  любить  гратися  з  тобою.
Бо  любить  погляд  твій  слабкий
Твої  слабкі,  маленькі  рухи…
Так!  Я  б  зробила  це  б****во
Якби  не  гралася  з  людьми  так  страсно!


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415016
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2013
автор: Юлія Devil