[b]Нелегко перше вимовити слово
Опісля тисячі років мовчань,
І віднайти , душі підхожу , грань,
Коли і ясно все, і загадково.
Щоб люба не сказала : перестань!
Не кліпала, всміхаючись нервово,
Настільки маєш мовити чудово,
Щоб розцвіла вона, як світла рань.
І хай тебе ніколи не учили
Умілості ораторської сили,
Відкрий уста – любов хай промовля.
На ті слова закоханого серця
Обов’язково мила відізветься,
Як сонцю щебетаннями земля.
02.04.13
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414893
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 02.04.2013
автор: Рідний