Давлять в спину ребра батареї –
Я пішов би, та чомусь не йдеться.
Я б, напевне, ще хотів – до неї,
Але зараз вже не знаю – де це.
На останні гроші – пару свічок
На якійсь церковній розпродажі.
Бач, любов на цій землі не вічна –
Поспитай у Фрейда, він розкаже.
Я собі придумав Дульсінею,
А мені вона і нафіг треба!
Давлять в спину ребра батареї,
А на серце давлять просто ребра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414842
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2013
автор: Кот Єльпітіфор