Сонна приваблива панна з густим волоссям,
вквітчана відчаєм, знічена чистим ранком,
в довгій сорочці (такі вже давно не носять),
очі примружуючи, розсуває фіранки.
Бавиться промінь в її золотій копиці,
панна пильнує, щоб він не поцілив в око,
день насувається, в’яже на товстих спицях
вічне кіно, зрежисоване нам пророком.
Тільки назад це кіно тобі не відмотати,
не перезняти і не змінити ролі,
панна неспішно складатиме постіль зім’яту
і розвиватиме денний сюжет поволі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414805
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2013
автор: Марія Родінко