Початок квітня видавсь надто нудним,
Лиш батьку "обікрали" ввесь гараж,
І в мами лише зранку "скисли" нудлі,
Куди подівсь колишній той кураж?
Колись дрижав сарай від "землетрусу",
А я його із друзями хитав,
Бабуся в той момент доїла Мусю,
Почулась згодом вись її октав.
Згадалась весняна "неждана повінь",
Що відрами, чуть світ, залила двір,
А мати , дай-но Боже їй здоров"я,
На дах із поросям, мов дикий звір,
Якимось дивом вилізла моментом...
Такі були забави на селі,
Та й були ми дурні тоді, малі,
Тепер лише є пам"ять-кінолента.
Не лишимо ж цей день законних жартів
І сміху, що дає нам стимул жить,
Бо родичі, знайомі того варті,
Щоб вічно не кінчалась щастя мить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414755
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2013
автор: Олександр Обрій