Людське життя - це контрастний горизонт подій, у якому кожен переходить з багряного сходу на перламутровий захід. Людина через долю секунди стає іншою: змінюються її переконання, світогляд, думки та вчинки. Двічі в одну річку не ввійти, як і не стати вам тим, ким були хвилину тому. Зміна - це мотивація до щастя. Ви змінюєтеся- значить ви живете.
Людина схожа на метеор. Коли це тіло проходить крізь атмосферу, воно залишає в небі яскравий слід, який ніколи не запалає знову на колишньому місці. Люди думають, що коли все добре, стабільно та надійно, тоді і можна вважати себе щасливим. Та наскільки ж вони помиляються! Це все миттєво переростає в буденність, до якої людина швидко звикає, як і монотонне відчуття щастя переходить у звичайний стан, від якого вже н́ічого чекати. Як би не було легко та на перший погляд чудово, без змін люди приречені на крах справжнього колоритного життя. Тоді й починається існування, навіть якщо ви знаходитесь на "сьомому небі".
Краще спотикатися, падати та всоте підійматися, але саме тоді ви відчуєте бажану ейфорію, яку дарує всесвіт, у якому творите і вдосконалюєте своє життя. А по-іншому, людині й повітряні замки набридають, якщо в них нічого не змінювати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414726
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2013
автор: kore