Усміхнися мені. Хай зімліють громи
На узбіччі смаглявого літа.
Все, що з нами було, все, що втратили ми –
Нам тепер не знайти, не зустріти.
Вже дозріла калина, як ранок оцей,
І смарагдово світять смереки.
Я відміряла даль всім чеканням очей –
Ти, проте, залишився далеким.
Зруйнували наш світ блискавиці й громи,
Дві обручки, як долі. Ми – квити.
Навіть в морі людськім я навчилась між хвиль
Повсякденно і вірити, й жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414723
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2013
автор: Леся Shmigelska