Шекспір, сонет 97

Мій  вільний  переклад:

Здавалось,  що  була  весь  час  зима,
Коли  тебе  зі  мною  не  було.
Мороз  хапав,  пронизувала  тьма,
Безликий  грудень  розривав    нутро.
Пробігло  літо,  кинуло:  «Привіт!»
І  передало  осені  права.
Прийняла,  та  тягла  заледве  слід,
Мов  при  надії  на  шляху  вдова.
Здавалось,  що  усі  земні  плоди  
З  народження  сирітство  жде,  скребе.
Немає  літа,  як  далеко  ти,
Птах  не  співає,  як  нема  тебе.

Де  ж  чути  його  невиразний  свист,
В  передчутті  зими,  всихає  лист.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)