А серце змушене любити по весні
Тремтить у грудях боязко як квіти.
Я знаю не повернуться вже дні,
І нових більше мені не зустріти.
Я пам’ятаю кожний день весни,
Прості слова серцями відчували,
Ми обіцяли один одному тоді
І справді вірили,любили та чекали.
Весною я зігрів тебе,
Я віддавав усе що зміг віддати.
Навіщо я зустрів тоді тебе,
Щоб назавжди чужим для тебе стати.
Я міг піти,забути всі слова,
Останній горизонт в краях чужих шукати.
А я любив тебе моя весна,
Вона прийде щоб зміг тебе згадати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414077
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2013
автор: Демура