Вареники у мами, як один,
В полумисок лягали із каструлі,
Давала вона шкварку, а не жир,
Не забувала кинути цибулі…
Із сиром - це коли потреба є,
Коли косили, чи орали поле,
Вареник завжди сили додає,
Голодний робітник він завжди кволий.
Вареники з грибами – це для тих,
Хто не збирав грибів в житті ніколи…
Вони молились за усіх Святих,
Бо від такого смаку охололи.
З картоплею – вареники святі,
З шкварками – наче для забави,
Та мамині вареники ще ті…
Вони тримають і понині славу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413985
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2013
автор: Віталій Назарук