А ким ти був?Скажи? Моїм кумиром?
А я…Мала і ще наївна мрійниця.
Тепер же хтось махнув мов нашатиром,
І все,що було спогадом розвіється…
Привчив до рук, мов голуба кришками.
А я…дурна, летіла стрімголов.
Хотілося, щоб обіймав руками,
А ти голками серце поколов.
Ти то манив, а то гонив нахабно,
А я…сюди металась, то туди.
Летіла. Падала. І крильцями незграбно
Тебе хотіла вкрити від біди…
Та ти—кумир. Тобі усе байдуже!
Любов в тобі ніколи не проб’ється.
Ковтаю сльози,бо болить же дуже
Автограф твій, що видряпав на серці…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2013
автор: Натік