І знов не так і знов не те…
Хоча озера й нині сині…
Та душать волю в Україні,
А воля в нас – це щось святе.
Знов неньку нашу розривають,
На північ «брат», на захід «друг»,
Та українці ще не знають,
Що наш рабами буде люд.
Чому бояться України?
Бо, як підніметься з колін,
То небо засіяє синє,
Тоді на варті стане син.
Обніметься уся родина,
Європи центр до нас прийде,
Розквітне рідна Україна
І щедрим колосом піде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413605
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2013
автор: Віталій Назарук