Я хочу жити в диво-світі,
Де без тривог, і без образ,
Де тиша лагідних думок,
Та лиш омріяний екстаз.
Де птахом вільно полетіти
Можливо навіть і без крил,
Де все, що можна захотіти,
Прийде одразу, без зусиль.
Де хвилі ніжно плескотять,
Виблискують пастельним тоном,
Де зорі вічно миготять,
Меланхолійно грають дзвони.
Я прагну пахнути, як квітка
Дурманить п'янко пелюстками,
Я хочу, щоб були навіки
Пов'язані ми почуттями.
Волію маяком світити, —
Освічувати людям шлях,
Я хочу мудрості навчитись,
Людський не бачить сум в очах.
Як мені добре Тебе знати,
Не замітати всі сліди,
Як не Тебе — кого кохати?
З ким йти до спільної мети?
Без сенсу ще чогось хотіти —
Лише з Тобою я в Раю.
Бо як без крил мені злетіти?
З Тобою мрії — наяву!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2013
автор: Софія Пасічник