Мій переклад вільний:
Як охолонеш ти колись до мене,
Від себе відірвеш, як лист осінній,
Не відверну лице своє від тебе
І не накрию честь твою я тінню.
Знаючи добре кожну свою ваду,
Я розповісти зможу таку повість,
Що всякий докір зніме з тебе радо
Від плям очистить крок твій, твою совість.
Залишусь вдячний доленьці своїй,
Хай потерплю у боротьбі невдачу,
Честь перемоги принесу тобі,
Двічі здобуду те, що з болем трачу.
Візьму на себе гріх неправоти,
Лише б була оправданою ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)