Їдуть долею розп’яті,
В невідому сторону
Заробляти, заробляти –
Тягнуть кляту борону.
Їдуть вчені, роботяги,
Інженери, вчителі,
В найми їдуть, бідолаги,
Молоденькі і старі.
Покидають землю рідну,
Сім”ї, рідних матерів,
Україну щедру, плідну
На синів-богатирів.
В серці сумніви, надія,
Чи прийме ще цей поріг,
Чи привітно заясніє
Мамин усміх у дворі?
Боже, змилуйся над нами,
Силу дай, щоб зло здолати,
Щоб світами не блукали
Ні сини, ні бідна мати.
Квітень 2004р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412988
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2013
автор: Надія Таршин