Я так люблю життя!
Люблю його дарунки:
Барвисті квіти, ніжні поцілунки,
Дитячий сміх і перестук дощів,
Веселку в небі і політ... хрущів,
Пташиний спів і сонячне проміння.
Люблю до щему золото осіннє,
Зимову казку і весняну повінь...
Люблю в очах людей щасливий промінь.
Люблю життя!
Але й зізнатись мушу:
Я НЕ ЛЮБЛЮ, коли поганять... в душу!
Однак запам’ятати варто всім,
Хто привітав (чи привітає) словом злим,
Хто з низьких заздрощів сплітає небилиці
І ліпить „факти” непристойні, ниці:
Я всім пробачу, бо я їх НЕ БАЧУ,
Їм не дивую, бо я їх НЕ ЧУЮ.
Яка була, такою й лишусь я!
А всім заздренним - лише Бог суддя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412630
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2013
автор: Катерина Шульга