Привіт, мій любий друже ФРАНКОлюб,
Палкий ШЕВЧЕНКОдруг, СОСЮРОписець!
Нам Еутерпа дивним звуком труб
Натхнення шлє з божественної висі.
Кому ще слово нести, як не нам,
В людські духовнобідні сірі маси?!
Лиш нам, безмежно відданим синам,
Служити вірно випало Парнасу!
Тож напиши новий ТИЧИНОвірш,
Навіщо суперечиш планам музи?
Ти в змозі словом світ змінить, повір,
Коли з натхненням житимеш в союзі!
Не в пригоршні із пишноротих фраз,
Не в пафосній лукавості подачі -
Поезія сидить глибоко в нас,
Не в ситості - а в спраглості, в нестачі!
Тож я кричу до тебе, о митець,
Мій ЛЕСЕУКРАЇНЕЦЬ, СТУСОлицар!
Пиши, як завіщав нам праотець,
Душею до людей - не на полицю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412534
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2013
автор: Олександр Обрій