Чи може хтось отак любить!?...
Словами невимовного блаженства,
Духм"яним запахом трави,
І язиків вогню шаленства.
Отак любить,отак любить
Любовью до безтямства!!!
Металіком із блискавки весни
І золота багрянцем,
І вишнняком зап"яненим грози,
І пелюстками яблунь аромату.
Отак любить,отак любить
До німоти!!!
Пташиним співом травня,
Росою зніженою квітами в ночі,
Шовковим плетенням дощу,
Змереженням туману.
Отак любить,отак любить
Сьогодні і назавжди!!!
До міріадної іскристості снігів,
Всім запахом конвалій,
І плесом зацілованим води
Чумацьким шляхом.
Отак любить,отак любить
Один лиш раз на світі!!!
Промінням сонця спекоти,
Розгоном вітру в простір,
Водою вмитих берегів,
Джаконди посмішкою вічно.
Отак любить, отак любить
В цю мить і потім!!!
Як ліс у єдності стихій,
Як день і ніч,
Як мати і дитина,
Колись хтось так уже любив
Як вічності дорогу.
Отак любить,отак любить
На всі віки,на всі віки!!!
Життям із річки,
що втянула повінь,
Пустелі спрагою пісків
І сяйвом райдужним землі.
Отак любить,отак любить
І бути бранцем,
Безтурбулентно перетнуть далі
І безкінечності спіралі!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412489
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2013
автор: Плискас Нина