від одвічних заповідей, як од мороку

роздаремнилися  мені  ті  затягнені  проводи,
розхотілось,  передихалось  в  плечі  холодом,
відгорнулося  снігом  з  дуростей-міжусобиць
бурдним.

нависло  наді  мною  клекотом  лютих  горлиць,
хмарою  перешморганою,  як  спрацьована  молодиця,
де  ж  то  видано,  щоб  кохання  по  лицях  жорнами
проходило.

відречусь  від  одвічних  заповідей,  як  од  мороку,
відгребусь  від  прокльонів  і  далі  сміттярки  з  душі
ліквідовуватиму,
бо  що  та  ціна  за  життя,  що  себе  розпрода́ло,
що  назовсім  стало
колінопреклоненням.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412269
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2013
автор: kappa