Годинник старий
На вежі високій
Давно зупинився,
Знайшов собі спокій.
Кудись в небуття
Відлетіли години,
Забравши з собою
Останні хвилини.
Дві стрілки заснули
О пів на четверту,
А третя – на сімці
Стомилась від верту.
Замовк гучний дзвін,
Не чути нічого.
І світ не радіє
Приходу нового…
…І ніби плин часу
Навік зупинився.
І наче весь вітер
В минуле подівся.
Всі мрії безмежні
У кожного зникли.
Змінилось все те,
До чого так звикли.
Планета в чеканні
Політ припинила.
І сонце на небі
Пітьма загасила…
Лист жовтий осінній
Застиг, не літає.
У ріках вода
Назад повертає…
…Годинник старий
На вежі високій
Свій шлях зупинив,
Поринув у спокій…
Залишився спогад
Про відлік годин.
І тільки незмінний,
Лиш плескіт води…
11.11.2001 рік.
Зображення: http://www.torange.ru/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411770
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.03.2013
автор: yusey