ДУША БУВАЄ…

Душа  бува,  як  марля,  ніжна,
Чутлива,  тепла,  білосніжна,
Роками  плетена  старанно,
Натхненно,  чисто,  бездоганно.

У  домотканому  сплетінні
Та  у  побожному  молінні,
Лікує  іншу  у  недузі,
І  оздоровить  по  заслузі.

Осушить  горе  і  тривоги,
Пройде  нелічені  дороги...
Душа  —  загадка  споконвічна,
Тож  бережіть  її,  бо  вічна!      2013

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411575
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.03.2013
автор: Lana P.