Заметіль…

Замело,  захурделило  знову,
Всі  дороги,  поля  і  стежки.
То  зима  починає  розмову
І  до  лісу  спішить  навпрошки.

Береги  вкрились  білим  сувоєм,
Знов  ялини  у  шуби  вдяглись.
Тужать  птахи  за  краєм  із  болем,
Бож  вертатися  треба  кудись...

А  зима  все  лютує  й  лютує,
Сипе  снігом,  гуде  у  дроти.
Вітер  пісню  зими  занотує
Буде  довго  її  берегти...

Білим  інеєм  ніжна  хустина,
Кружевами  на  плечі  лягла.
І  намисто  неначе  перлини,
Хуртовина  собі  одягла.

Вона  разом  з  зимою  у  танці,
Хихотітиме  в  нас  за  вікном.
Та  відчує  утому  у  ранці
В  кучугурах  засне  тихим  сном...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411456
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2013
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)