Давай втечемо від усіх,
Візьмемо білого вина.
Забудь про все,чого не зміг,
Пробач усім,кого нема.
Давай втечемо від усіх,
Де не знайдуть нас-десь на край.
Долонь торкнуся я твоїх
Й ми разом знайдемо цей рай.
Рай на землі,який існує,
Де все прекрасне і просте.
В обличчя вітер там не дує
І навіть терен не росте.
Давай втечемо від усіх,
Забувши хто ми,де і звідки
І байдуже-чи дощ,чи сніг,
Ми не потрапим більш до клітки.
А за плечима в рюкзаках
Будуть лиш книги й цигарки.
Віддай мені тривогу й страх,
Лише таемне збережи.
Давай втечемо,все залишим
І щоб в кишені-ні гроша.
Хай будуть босі наші ноги,
Та буде вільною душа.
Давай втечемо від усіх!
Ти ж обіцяв для мене все.
Я прошу лиш солодкий гріх,
Що ніжно дує нам в лице.
Це божевілля?Так,я знаю,
Та божевільний кожен з нас.
Так смішно...Хтось боїться смерті,
Хоча насправді давно згас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411278
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2013
автор: Miss Devil