Люблю рожеві досвітки і сині вечори,
Дивитися люблю на хлібне поле.
І все дивуюся красі землі,
Щоб не скінчилось, Боже, це ніколи.
І донесла земля до тих, хто прийде потім,
Важке колосся, маки, васильки,
Щоб цвіт садів - не чорний попіл –
Ми в посаг нашим правнукам дали.
2002р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411259
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2013
автор: Надія Таршин