Серед безладу думок,
Та навіяного щастя,
Попри радість та невдачу,
Дивна стежка простяглася.
Всі мина її навмисно,
Навіть не ступа на неї ,
Комусь іти було вже пізно,
На півдорозі хтось зверта.
Але боятися не варто ,
Той шлях підкажуть почуття,
Й душа злітатиме до неба,
Назад немає воротя.
Про цю стежину чули всі,
Вона - не зрада, не провалля.
Хай знає кожен в майбутті,
Що ім'я її - КОХАННЯ!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2013
автор: архангел