Гасати досить бісенята,
і охолонути пора.
Ну скільки можна ще гуляти,
лаштуйтесь в ліжко, дітвора.
Не чують бабцю онучата,
як поросятка ті вищать.
Зібрались котика спіймати,
на весь будиночок кричать.
Уже й сусіди хочуть спати,
з віконця нічка загляда.
Ви ж розходилися курчата,
візьму на вас мабуть дубця.
Бабусю, бабонько рідненька,
не треба в дуцю біжимо.
Казала слухатися ненька,
погляньте в ліжко, лежимо.
На тому й кінчились дебати,
в куточку вечір задрімав.
Замуркотів пустун хвостатий,
хвостом малечу обнімав.
Як у кубельці нянь вусатий,
з боків внучатка обняли.
Над ним схрестили рученята,
і мрії в казку повели.
Всміхались мило янголятка,
прийшов у гості мабуть гном.
В куточку блимала лампадка,
заснула бабця за столом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411009
Рубрика: Панегірик
дата надходження 21.03.2013
автор: Дід Миколай