Так боляче, так ніжно любити не тебе,
І ці метелики ловити безнадійно.
Коли погасло світло, залишилось одне -
Ховати свої сльози у посмішці постійно.
І очі твої знову шукати уві сні,
Благати Бога, щоб на мить скоріш забути.
Думки про тебе, як у гарячому вині,
П'яніють так, що ніби випив я отрути.
Я не чекатиму! Навіщо? Любов пройшла!
Твоя… Моя… З'явилася потрібна, інша.
На диво, вистачає усім сповна тепла,
Якщо чужа для мене стала наймиліша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2013
автор: Салтан Николай