Мольберт і я... А ще нові пастелі…
Казковий ранок розбудив весну,
І «зайчики» забігали по стелі,
Мою уяву бережуть від сну.
Ось перший штрих, як перший промінь,
Лягає на папері неначе вуж,
Картина набігає, ніби повінь,
Розталим снігом безліччю калюж.
Побіг струмок, повисли сірі хмари,
Клин вбитий в небо на «курли» наліг,
І «котики» весну залоскотали,
Місяць підняв угору знову ріг.
Весна в душі, а значить на папері,
Лягають чарами веселі кольори,
Душа весняні відкриває двері,
Із співом вилітає догори.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410624
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2013
автор: Віталій Назарук