Ліні Костенко* скільки раз я посвяту хотіла їй написати…

***
Літа  спів,
Сяйво  днів.
Стіг  духмяного  сіна.
В  небі  клекіт  тужний  журавлів
І  ім'я  одне  -
                     Ліна,
                             Ліна...

***
Чи  то  Мавка,  чи  то
                         Валькірія.
Тільки  серце,  як  в
                 горлинки  сірої,
Таке  зболене,
                       аж  затяте.
Як  же  можна  таку  
                       не  кохати.
Як  же  можна  таку
                       не  любити?
З  її  віршів  росу
                             нам  пити.
Слів  красу  із  рядків
                       добувати  -
Вже  за  це  її  можна
                                     кохати.

***
Пані  Ліно,  голубко  сиза,
Звук  сопілки  -  голос  віршів,
То  не  вірші,  то  світла  тризна,
Солов'їний  чарівний  спів.

Очі  ніжно  рядочки  голублять...
Серце  гулко  тріпоче,  мов  птах.
Пані  Ліно,  я  знаю  вас  люблять...
Серцем  Юнка,  хоч  вже  і  в  літах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410513
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.03.2013
автор: @NN@