Як цього ми хотіли?! Як бажали?!
Державу мати на своїй землі!
Життя своє за це ми віддавали,
Не раз щербили ми свої шаблі!
Здобули! Врешті-решт держава,
Таки постала! Збулись молитви!
Усім полеглим, всім героям слава!
На Їхню честь схилили хоругви!
Але чому не радісні обличчя
І сльози не від радості в очах?
Полеглі запитають з потойбіччя –
Чому терпіли нечисть на плечах?
Немає права пам'ять їх зганьбити,
Вони вмирали, щоби ми жили!
І щоб могли державу відродити,
Самі у ній господарі були!
Не важче жити, чим було вмирати!
В серцях народу гнів вже закипів!
Державу зберегти і відстояти,
Полеглих пам'ять і сам Бог велів!
02.02.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410500
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.03.2013
автор: Мирослав Вересюк