Просила мі мати
Не пити водиці
Із Журби криниці;
Шати не мати
Строю Недолі
Чужої Волі.
Казав мені тато,
Щоб мати я слухав,
Та не в навпіл вуха;
Грати не варто
Життям у карти,
Бо це не жарти.
Оба не є праві,
Коли це співали,
Бо в Правді кохали.
Якщо "Сили Праві",
То можна не грати,
Щоб сісти за грати;
Залежно від строю,
Щоб вбили у строю;
Щоб тебе карали,
Бо бачив як крали;
Позбавив їх долі
У нищенні Долі,
Народної Долі,
Державної Долі.
Кажу я як тато,
Дружина - як мати,:
Дітки, ви завзято
Носить Життя шати!
Носить Правди строї,
В її станьте строї!
Вплетіть свої долі
В народні розвої!
18.03.2013
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410184
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2013
автор: Левчишин Віктор