Тяжке життя тепер настало –
Країна зовсім занепала.
Хоч незалежність наче є,
Але добробуту немає.
Немає щастя і добра,
Немає спокою і сміху,
Неначе ми в полон до зла
Попали ворогам на втіху.
Неначе страшна чорна сила
Народ наш щирий полонила
І прагне витягти всі жили.
Над українцями могили
Звести бажає. Й не зважає,
Що ціла нація страждає!
Погляньте! Тисячі сиріт
Благально дивляться у світ.
Під церквою старенькі просять
На скибку хліба. Сумно носять
Старе брудне та ще й подерте.
Скажу я, друзі, вам відверто –
Неможна нам так далі жити,
З цим треба вже хоч щось робити!
Що саме? Перейти від слів
І взятися гуртом за діло.
Потужний щоб народний гнів
Стер те, що всім осточортіло…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410127
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2013
автор: Олександр Яворський