Привіт , і вибач як не тяжко,
Забутий вже, тобою я навік,
І стертий, з спогадів твоїх, як келих щастя,
Як лист паперу , спалений навік.
А час вже показав, всю суть мого розчарування,
Все звісив, урівняв , стер спогади сумні,
Та й висновок, повір я вже зробив...
Що я лиш тільки,іграшка для тебе в цім житті.
З життя твого, я зник на вік, забудь мене благаю,
Не хай все буде, як бажаєш,
Мої ти почуття, вже не згадаєш,
Цей вибір твій, за що, судити я не стану .
Та попри всі обставини нелегкого кохання ,
Твої слова були, для мене як відрада,
І незабути вже мені посмертно,
Омріяні зневірою гіркою , сподівання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2013
автор: архангел