В даль веде нас єдина дорога,
По якій ми пішли у життя,
Рідко смутком лягає тривога,
Бо ще світить кохання зоря.
На узбіччя втікають тривоги,
Крізь провалля лягають мости
І щасливі життєві дороги,
Мають нас і надалі вести.
І за новим крутим поворотом,
Відкривається шлях до мети…
Відкидаймо життєві турботи,
Квіти й далі повинні цвісти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410098
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2013
автор: Віталій Назарук