і де ти тільки не засинала, Марлен.
*
скільки губ перетворила на Гобі,
скільки Сахар залишила під повіками?
підкорившись черговій хворобі
губи-вишні назвавши ліками
ти знову тікаєш
пристанища шукаєш
десь у липневому серці липневого принца
який потім зникає, розбитий листопадом
залишає тільки м’яту й ладан –
На губах
*
де ти тільки не спала, Марлен
так часто уникала проблем.
що ж тепер із тобою, Марлен?
*
тепер тобі
не спиться всюди.
сірий накип ліг на груди –
цигарковим туманом укрив твої сни
спи сама, Марлен
ховайся від липневих принців
носи каблучки – на мізинцях
залиш навіки самотіти безіменні пальці
захочеш красивої смерті, Марлен –
звертайся.
трохи пограйся
із нічним черговим ‘лакуни’
отримай назад свої шхуни
по вінця повні спогадів
і повільно вмирай -
у кімнаті,
що потопає липневими принцами
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409942
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.03.2013
автор: філі-Жанка