Я відрікся від всіх престолів,
Від всього,що раніш жадав...
Від усіх терцій і бемолів,
Від всіх кого колись кохав!
Мені давно нічого вже не треба...
І я нічого більше не чекаю
Візерунками вічності плаче небо,
Лишилося півкроку до розмаю:
До абсолютної повної тиші,
до відсутності будь-яких слів,
Себе в тобі я більше не залишу,
Сутінками богів....
Покинула мене у темряві навіки.
Залишила мене ти назавжди,
так безнадійно висохли всі ріки,
Душать мовчанням спалені мости!
Залишились тільки сльози:
у серці може і в душі,
Короткої ніжності роси,
І кілька святих віршів!
17.03.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409903
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.03.2013
автор: Той,що воює з вітряками