Порушували тишу березневу
Дощу краплини, падаючі враз
На снігу шар замерзлий по деревам,
І на осіннє листя в той же час.
Так моросінням крапельок у тиші
Заслухавсь вітер у підніжжя хмар.
І заховавшись між дерев в затишші,
Він слухав звуки дощових кіфар.
А з-під землі, пробуджені весною,
Маленькі проліски давали цвіт.
Крізь товщу снігу, впевнено красою
Вони виходили в природи світ.
Їм треба сонця, холодно у лісі,
Та хмари вкрили небо, мов шатро.
Питають вітра - є від сонця звістки?
Окрім вологи треба нам тепло... .
А вітер змовк...і все, не чув нікого,
Лиш стукіт крапель на замерзлий сніг.
І далі падав дощ, як і до того,
І мерзли проліски з краплинок цих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409299
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.03.2013
автор: Oleg Kolibaba