Шануймо роздуму неспішний ритм.
Адже не вадить інколи згадати,
Що зник безславно всемогутній Рим
І два життя не проживуть магнати.
Мізерний вміст огрому суєти!
Правдиве щастя – серцем осягти
Замислену мелодію кларнета
І тишу, крізь яку летить планета.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409201
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.03.2013
автор: Богдан Сиваківський