Знаєш, я справді тебе полюбила тоді
І з часом все більше і більше звикаю
З тобою важко. Ли́ше б не в боротьбі
Ти завариш сьогодні з лимоном чаю?
Ти не знаєш як в тобі потонула навік
Буваєш байдужим, дощем обпікаєш душу
Ти надто суворий для мене, як чоловік
Я надто наївна і виправлятись не мушу.
Знаєш, я справді тепер буду лиш поряд
Мені не важливо: хтось за чи проти
У тебе напрочуд проникливий погляд
Хочу ще спробувати який ти на дотик.
Ти не знаєш, як я за тобою марю тепер
Львове, пусти мене на ці вихідні додому
Я подарую тобі ще й не один четвер
Без тебе ніяк. І тобі це добре відомо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409086
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.03.2013
автор: Ivanka B.