Моя любов сидить на відстані руки…

Моя  любов  сидить  на  відстані  руки.
Ви  скажете,  це  близько?  Ох,  даремно.
Це  так  далеко,  справді,  так  далеко.
...А  він  сидить  на  відстані  руки.

Між  нами  кілометри  чужих  душ,
усмішок,  слів,  ночей  і  листування.
А  все  ж,  скажу  спасибі  за  чекання.
...Між  нами  міліметри  чужих  вуст.

Між  нами  тисячі  дощів  і  кроків,
між  нами  стільки  ще  прихованих  образ
забутих  й  незабутих  вже  не  раз.
...Між  нами  сотні-тисяч  зайвих  звуків.

Між  нами  втома  подихів  і  фраз,
забутих  днів,  людей  і  тиша  міста.
А  ще  між  нами  -  вічне  то  "але"...
Але  воно  не  вічне.  Вірю,  що  не  вічне!

Між  нами  ще  багато  перешкод
і  ось  чому  до  тебе  довго  йти...
І  ось  чому  ти  ніби  близько,  та  далеко,
хоча  й  сидиш  на  відстані  руки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409057
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2013
автор: Марія Отин-Корецька