Ніжністю підсніжника…

Ніжністю  підсніжника  цілунком
Трепетно  торкаю  твоїх  уст...
Як  весна  -  ввірвалась  в  серце  лунко:
Нотками  бажань.  Поміж  пелюст
(Наших  пальців  рук),  немов  суцвіття,
Струменем  чуттів  пульсує  кров.
Стегна-стебла  сонце  з-поміж  віття  
Пестить.  Тіло  прагнуче  обнов...
Повниться  бажаннями  любити  
Все  навкруг  нас.  Розчинімось  в  цій
Магії  природи.  Мов  весна  -  ти,
Я  ж  -  підсніжник  у  руці  твоїй.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408786
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.03.2013
автор: Бойчук Роман