Наші руки
сплелись воєдино,
Чуєш звуки? -
це серце тремтить.
Усамітнившись
десь на годину,
Ми на вічність
розтягнемо мить.
Взлетимо аж
до сьомого неба,
Нашу одіж
на крилах птахи
Віднесуть -
нам одежі не треба,
Нас сплетуть
потаємні гріхи.
Наче рими,
зіллємось у строфи,
І нестримно
потонемо в них,
Упадемо
під хмари й промокнем,
Бо під небом
наш дощ ще не стих.
Зимний дощ
не завадить любові,
Як ніхто -
він втамує наш жар,
Що тече, наче
спрагою в крові,
І блаженством
палає пожар.
//13.03.13//
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408679
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.03.2013
автор: Marisong