« Бандит в законі», це ще розумію,
Але в пагонах, це вже справді жах!
Душа від цього терпне і німіє,
Глибоко в груди заповзає страх!
Озброєні, захищені і ситі,
На наші з вами кровні копійки.
В жорстокості своїй несамовиті,
Перевертні в пагонах – бандюки!
Вони страшніші, чим оті бандити,
На боці їхньому система і закон.
Життя зламати, навіть просто вбити,
Для них немає в цьому перепон.
Перетворили відділки в катівні
І гинуть люди в них, як на війні.
Садисти збочені, цинічні, агресивні,
Людське життя, мораль, тут не в ціні.
Система цих злочинців захищає
Ні правди, ні управи не знайти.
Від цього моторно і дійсно це лякає,
Що потерпілим завтра станеш ти.
Тебе із жертви зроблять винуватим,
Підпишеш навіть, що розп’яв Христа.
Кийком у зад людину зґвалтувати
Для них ця справа звична і проста.
Пакет на голову і ти вже наркоділер,
Чи навіть той Пологівський маніяк,
Ти вбивця, злодій, ґвалтівник і кілер,
Заради звань, медалей і подяк.
Уб’ють, скалічать і у їхніх діях,
В черговий раз порушень не знайдуть.
Віталій Запорожець з безнадії,
Почав їх відстріл і у цьому суть!
Насправді вже, давно пора настала,
Почистити Авгієві конюшні.
Якщо процес цей влада не почала –
То зроблять запорожці відчайдушні!
31.01.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408644
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.03.2013
автор: Мирослав Вересюк