По закутках блідих надій

вже  вісімнадцятий
так  швидко  час  біжить
тримай  себе  в  руках
бажання  свої  тільки  відпусти
зустрінемось  у  твоїх  снах
я  трохи  зараз  дурію,прости

вже  вісімнадцятий
а  я  не  знаю
чому?  навіщо?  і  це  все
таким  байдужим  у  мить  стало
і  хтось  біля  мене  все  повзе
шарпає  за  ноги.не  дає  іти
скільки  я  дурних  помилок  допускала..

вже  вісімнадцятий
а  серце  не  на  місці
Jack  Daniel's,коноплі,прості  дівчачі  сльози.
я  помираю  без  свободи  дій
від  цього  набираюсь  прози
і  от  такий  я  лицедій
ховаюсь  за  чужими  спинами
шукай  по  закутках  блідих  надій

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408177
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2013
автор: Звична