Твоє ім’я зринає з вуст тремтячих
І ніжне ехо у душі живе.
І іскорки ув очах голУблячих,
А серця стукіт гулкість тиші рве.
Тебе зову у шир розкрити руки,
В них я сховаюсь від краплин дощу.
Наллються в грудях та розквітнуть бруньки,
По тілу пристрасть кров’ю рознесу.
10.03.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407845
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2013
автор: Валентина Ланевич