Про давній час, простий і грубий,
Копита кінські тупотять.
І двірники в кудлатих шубах
На дерев’яних лавах сплять.
На стук у ковані ворота,
Як цар ледачий, вартовий
Звіряче позіхнув з дрімоти –
І зринув, скіфе, образ твій!
Коли з ледь теплою любов’ю
Овідій Рим і сніг тулив
У співи, славлячи волову
Гарбу між варварських возів.
_________________________
О временах простых и грубых
Копыта конские твердят.
И дворники в тяжелых шубах
На деревянных лавках спят.
На стук в железные ворота
Привратник, царственно-ленив,
Встал, и звериная зевота
Напомнила твой образ, скиф!
Когда с дряхлеющей любовью
Мешая в песнях Рим и снег,
Овидий пел арбу воловью
В походе варварских телег.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407793
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 10.03.2013
автор: *****