Кавовий ранок лоскоче теплом
Плечі,загорнені в ніжність;
Юні Амури літають за склом,
Гублячи пух білосніжний...
Я у сорочці твоїй, босоніж,
Тихо підходжу навшпиньках:
Милий, коханий, цілуй же скоріш
Сну незастиглі краплинки!
Ти заціловуєш до мурашок
Родимки квітку за вухом...
Вранішній спів завіконних пташок
Більше ніхто з нас не слуха...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407731
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2013
автор: Любов Ігнатова